Папуга П.В. в зоні АТО (справа, як дивитись на фото)

В Асоціацію громадських організацій «Народна Сила» звернувся за захистом своїх прав, честі і гідності, колишній військовослужбовець в/ч пп В4252, учасник бойових дій в зоні АТО Папуга Павло Володимирович, якого 19 травня 2016 року незаконно звільнили з  в/ч пп В4252 (8-й окремий полк спеціального призначення) у запас через службову невідповідність без права носіння військової форми одягу за те, що не був такий, як всі, не хотів закривати очі на безчинство в військовій частині під керівництвом Нечаєва О.О., не хотів платити подать з грошового забезпечення на не зрозуміло які цілі, в результаті чого став не вгодний системі.

До уваги не взяли те, що Папуга Павло, як дійсний патріот українського народу, добровільно пішов захищати рідну землю від окупантів. В період з 25 червня 2014 року по 9 січня 2015 р. виконував бойові завдання в зоні АТО на території Донецької та Луганських областей, будучи розвідником-снайпером. На одному із бойових завдань підірвався на міні, отримавши контузію і поранення.

Не взяли до уваги те, що в нього сину всього 4 місяці і дружина в декретній відпустці, якій держава платить аж 860 гривень в місяць, що Павло присвятив військовій службі 8 років, брав приклад з свого батька, який також був військовим і виконував інтернаціональний обов’язок в Афганістані, на сьогоднішній день покійний.

В подяку, Павла вишвирнули на вулицю, не виплативши належне грошове забезпечення і лишили можливості заробляти на кусок хліба.

АГО «Народна Сила» надала Папузі П.В. моральну, психологічну та юридичну підтримку. Після п’ятимісячного судового розгляду справи, згідно постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року, було прийняте рішення визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення, поновити Папугу П.В. на займаній раніше посаді в в/ч пп В4252 та нарахувати і виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу. Справедливість восторжествувала. Але осадок в серці молодого бійця залишився.

На сьогоднішній день, таких як Павло, кинутих державою і всякими покидьками, тисячі бійців з покаліченими душами. Але завжди так не буде…

Що стосується таких командирів, як Нечаєв і подібних йому, то їх доля накаже.