З сивої давнини Дунаєвеччина відома своїми знатними людьми, земними багатствами та дивовижним розмаїттям флори і фауни. Цей край облюбували і заселили чимало євреїв, поляків, вірменів та інші етноси. Разом з українцями вони обробляли землю, займались ремеслами, примножуючи суспільні блага, виховували дітей і захищали свої родини від загарбників.

Ці місцини також припали до душі легендарного графа Ігнація Сцибора Мархоцького – демократа і реформатора, котрий перетворив свій маєток у Миньковецьку державу. Політичним, культурним та господарським центром стало місто Миньківці, а до складу держави увійшла частина населених пунктів, які сьогодні відносяться до територій Дунаєвецького та Новоушицького районів.

Керівник держави також безпосередньо поєднував повноваження з реалізації судово-правових, релігійних та господарських функцій. Він одноосібно скасував панщину та кріпацтво, а натомість для селян та інших підданих ввів прогресивні податки, яких не було в Російській імперії.

В Миньковецькій державі, яка існувала упродовж 30 років на межі ХVIIІ та ХІХ століть, була своя конституція, економіка та в обороті грошові знаки. Працювала єврейська друкарня, паперова, суконна та каретна фабрики. Функціонувала школа, велика бібліотека, аптека, інші заклади. Широкого розвитку набули ремісництво, садівництво та овочівництво, що істотно поліпшували добробут населення.

З цієї Богом дарованої землі походить древній рід Благунів. Від дідів-прадідів вони жили в селі Велика Побійна, важко працювали, виховували дітей і дружньо обороняли його від чужоземців. Кочівники, побачивши багатство нашого краю, озвіріло намагались стати його власниками, знищуючи все на своєму шляху, навіть дітей та літніх людей. За переказами, це село перейменували на честь великого побоїща, в якому монголо-татари зазнали повного розгрому. Сільські  довгожителі, ще донині пам’ятають місце, де була їх курган-могила.

27 травня 1945 року у місцевого подружжя Оксани Миколаївни та Онуфрія Івановича Благунів народився син Віктор. З дитинства він був енергійним, кмітливим та цікавим до життя. Після закінчення школи та служби в армії, у 1969 році він за рекомендацією громадськості поступив на навчання до Івано-Франківської школи міліції.

По розподілу, був призначений дільничним інспектором міліції Дунаєвецького районного відділу внутрішніх справ. За зразкове виконання службових обов’язків висувався на посади старшого дільничного інспектора, інспектора, старшого інспектора карного розшуку. Він очолював Деражнянську спецкомендатуру, відділення охорони громадського порядку Дунаєвецького РВВС, а також був заступником начальника цього ж відділу.

Майор міліції Благун В.О. чесно і добросовісно служив в органах внутрішніх справ, забезпечуючи належний рівень боротьби зі злочинністю та охорону громадського порядку. Нагороджений низкою відомчих медалей, грамот та відзнак.

Віктор Онуфрійович став взірцем самовідданого служіння державі, її народові, а тому члени родини стали його послідовниками. По його стопах пішов молодший брат Микола Благун, який служив на посадах дільничного інспектора та дізнавача Кам’янець-Подільського МВ УМВС.

Закінчили Українську академію внутрішніх справ і обидва сини ювеляра Олександр працював слідчим в Дунаєвецькому та Хмельницькому відділах внутрішніх справ. А Ігор, пройшовши усі щаблі міліцейської кар’єри, отримав звання підполковника міліції та сьогодні продовжує службу на посаді начальника Городоцького райвідділу внутрішніх справ.

Гордістю дідуся стала і онука Святослава Ігорівна, котра після здобуття вищої освіти в Національній академії внутрішніх справ, працює на посаді старшого інспектора з інформаційно-аналітичного забезпечення Дунаєвецького РВ УМВС. А донька брата Миколи Онуфрійовича – Сніжана в званні капітана міліції очолює штаб цього ж райвідділу.

Мабуть, керівникам МВС України в процесі реформування органів внутрішніх справ необхідно зберегти такі династії, адже в минулому їх справедливо називали «золотим фондом міліції».

Від імені керівництва УМВС області та обласної організації Асоціації ветеранів МВС України висловлюємо глибоку вдячність і добрі побажання династії правоохоронців Благунів та ряду інших, яких є чимало в системі органів внутрішніх справ Хмельниччини, за сумлінну та важку працю, відданість своєму народові. Твердо переконані, що ще багато їх родинних послідовників з гордістю оберуть для себе цю дуже необхідну для суспільства і найнебезпечнішу у світі професію.

З роси та води, шановний ветеране Вікторе Онуфрійовичу!

Голова Хмельницької обласної організації

Асоціації ветеранів МВС України, заступник

голови АГО «Народна Сила»                                                       Дмитро Корнацький